Червоні троянди...

Красиві червоні троянди, доставлені кур"єром в день мого нарождення. Здогадуюсь від кого... і почуття двозначні... З одної сторони, приємно отримати такий красивий букет квітів, а з другої, людина яка його подарувала, завдала мені багато болю... 

Дивлюсь на квіти... Які ж вони красиві! Ростуть, ростуть, у них своє життя... А потім в кожної своє призначення: принести радість, біль, чи спогад... Якісь загорнуть в красивий папір, якісь, нажаль, у чорну стрічку, а якісь так ніколи і не будуть зірвані...

Щодо дня народження, то воно поройшло весело. Мені пощастило мати хороших подруг і найкращу в світі сестру, які зробили чудовий сюрприз, приперлись зранку до мене додому, із шаріками, квітами і подарунками. Підняли настрій, заставили витерти сльози, привести себе в порядок і витягнули в парк на фотосесію :)

Щодо квітів, скажу так: по-перше, їх треба дарувати часто і без причини! Нехай це навіть буде маленький букетик волошків за 5 грн, головне щоб від щирого серця...

По-друге, не завдавайте коханим людям болю... Не заслуженого і такого сильного...  Бо хоч ківти і красиві, про те не кожний вчинок можуть перекрити!

Через дви тиждні квіти зів"янулили і я їх викинула. А біль в серці залишився...